17. І Він навів на них царя халдейського, – і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їхньої, і не пощадив ні юнака, ні юнки, ні старця, ні сивого: все віддав Бог в руки його.
18. І всі посудини дому Божого, великі й малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він до Вавилону.
19. І спалили дім Божий, і зруйнували мури Єрусалиму; і всі палати його спалили вогнем; і всі коштовності його понищили.
20. І переселив він до Вавилону тих, що уникли меча, і були вони невільниками його і синів його, аж до зацарювання царя перського.
21. Аж доки, на виконання слова Господнього, сказаного устами Єремії, країна не відсвяткувала субот своїх. Упродовж днів спустошення святкувала вона суботи, до завершення сімдесяти років.
22. А першого року Кіра, царя перського, на виконання слова Господнього, сказаного устами Єремії, пробудив Господь духа Кіра, царя перського, і він наказав оголосити по всьому царстві своєму, словами і на письмі, і сказати: