12. І в тіснотах своїх він почав благати Господа, Бога свого, і глибоко упокорився перед Богом батьків своїх.
13. І помолився до Нього, і Бог прихилився до нього, і почув благання його, і повернув його до Єрусалиму на царство його. І спізнав Манасія, що Господь є Бог.
14. І потому спорудив зовнішній мур міста Давидового, на західному боці від Ґіхону, в долині, і до входу в Рибну браму, і вивів його довкола Офела, і високо вивершив його. І настановив військових старшин по всіх укріплених містах Юдеї.
15. І повикидав чужинських богів та ідолів з дому Господнього, і всі капища, котрі спорудив на горі дому Господнього і в Єрусалимі, і викинув їх за місто.
16. І відбудував жертовника Господнього, і приніс на ньому пожертви мирні і вдячні, і сказав Юдеям, щоб вони служили Господові, Богові Ізраїльському.
17. Але народ ще приносив пожертви на підвищеннях, хоч і Господові, Богові своєму.
18. Інші діяння Манасії, і молитви його до Бога свого, і слова ясновидця, які говорили йому йменням Господнім, Бога Ізраїлевого, є в записах царів Ізраїлевих.
19. І молитва його, і те, що Бог прихилився до нього, і всі гріхи його і беззаконня його, і місця, на котрих він спорудив підвищення і поставив зображення Астарти та ідолів передніше, аніж упокорився, описані в записах Хозая.
20. І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його в домі його. І зацарював Амон, син його, замість нього.
21. Двадцять два роки було Амонові, коли зацарював, і два роки царював у Єрусалимі.
22. І вчиняв небажане в очах Господніх так, як учиняв Манасія, батько його; і всім ідолам, котрих зробив Манасія, батько його, приносив Амон пожертви, і служив їм.
23. І не упокорився перед Господом, як упокорився Манасія, батько його. Навпаки, Амон помножив свої гріхи.
24. І вчинили супроти нього змову служники його, і умертвили його в домі його.