1. Двадцять п'ять літ було Амації, коли зацарював, і двадцять дев'ять літ царював у Єрусалимі, ім'я матері його Єгоаддан, з Єрусалиму.
2. І чинив він бажане в очах Господніх, але не від усього серця.
3. Коли зміцнилося за ним царство, тоді він умертвив служників своїх, які убили царя, батька його.
4. Але дітей їхніх не умертвив, як про те написано в законі, у книзі Мойсеєвій, де заповідав Господь, говорячи: Не помруть батьки за дітей, а діти не помруть за батьків; але кожний за свій злочин мусить померти.
5. І зібрав Амація юдеїв, і поставив їх за поколіннями під руку тисяцьких і сотників, усіх юдеїв, і Веніямина, і перелічив їх від двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч мужів вибраних, здатних воювати, що тримають списа і щита.
6. І ще найняв із ізраїльтян сто тисяч хоробрих вояків за сто талантів срібла.
7. Але чоловік Божий прийшов до нього і сказав: Царю! Нехай не йде з тобою військо ізраїльське, тому що немає Господа з ізраїльтянами, з усіма синами Єфрема.
8. Але, якщо підеш ти, вчиняй справу, приготуйся мужньо до боротьби. Інакше кине тебе Бог перед ворогом, тому що є сила у Бога підтримати і звалити.
9. І сказав Амація чоловікові Божому: А що ж учинити із сотнею талантів, котрі я віддав ізраїльському війську? І сказав Божий чоловік: Можливо, Господь дасть тобі більше від цього.
10. І відділив їх Амація, військо, яке прийшло до нього із краю єфремового, – щоб вони йшли на своє місце. І спалахнув вельми гнів їхній на Юдею, і вони повернули у свій край, розпалені гнівом.