4. І став Авійя на вершечку гори Цемараїм, що в Єфремових горах, і сказав: Послухайте мене, Єровоаме, і всі Ізраїльтяни!
5. Чи не знаєте ви, що Господь, Бог Ізраїлів, дав царство Давидові над Ізраїлем наповік, йому і синам його за соляним заповітом?
6. Але повстав Єровоам, син Неватів, служник Соломона, сина Давидового, і збунтувався супроти володаря свого.
7. І зібралися довкола нього люди нерозважливі, нікчемні, люди розбещені, і стали міцніші від Рехав'ама, сина Соломонового; А Рехав'ам був молодий і легкий серцем, і не встояв супроти них.
8. І нині ви сподіваєтеся устояти супроти царства Господнього в руці синів Давидових, тому що вас величезна кількість, і у вас золоті телята, яких Єровоам учинив для вас богами.
9. Чи не ви прогнали священиків Господніх, синів Ааронових, і левитів, і настановили в себе священиків, як у народів інших країв? Кожний, хто приходить для освяти своєї, з телям і з сімома баранами, учиняється у вас священиком лжебогів.
10. А в нас – Господь, Бог наш, ми не залишали його, і Господові служать священики, сини Ааронові, і левити при своїм ділі;
11. І спалюють вони Господові усеспалення щоранку і щовечора, і духмяне кадіння, і кладуть рядами хліби на столі чистому, і запалюють золотого світильника і лампади його, щоб горіли щовечора, тому що ми дотримуємося настанов Господа, Бога нашого, а ви залишили його.
12. І ось у нас на чолі Бог, і священики його, і сурми грімкі, щоб гриміти супроти вас, сини Ізраїлеві! Не воюйте з Господом, Богом батьків ваших, бо не сягнете успіху.
13. А тим часом, Єровоам послав загін у засідку позаду в них, так що сам він був попереду юдеїв, а засідка позаду в них.
14. І озирнулися юдеї, аж ось бій у них спереду і позаду! І заволали вони до Господа, а священики засурмили в сурми.
15. І закричали юдеї, і коли заволали юдеї, Бог уразив Єровоама і всіх Ізраїльтян перед Авійєю та Юдою.
16. І почали втікати сини Ізраїля від юдеїв, і віддав їх Бог у руки їм.