9. Нехай же здійсниться, Господе Боже, слово Твоє до Давида, батька мого. Оскільки Ти зацарював мене над народом чисельним, мов порох земний,
10. То нині дай мені мудрість і знання, щоб я умів виходити перед народом цим і входити; бо хто може урядувати над цим народом Твоїм великим?
11. І сказав Бог Соломонові: За те, що оце було на серці твоєму, і ти не просив багатства, маєтків і слави, і душі ворогів твоїх, а також не просив ти багато днів, а просив собі мудрости і знання, щоб урядувати народом Моїм, над котрим Я зацарював тебе,
12. Премудрість і знання дається тобі, а багатство і маєтки, і славу Я дам тобі такі, схожих на котрі не було у царів перед тобою і не буде після тебе.
13. І прийшов Соломон із верховини, що в Ґів'оні, від скинії зібрання, до Єрусалиму, і царював над Ізраїлем.
14. І набрав Соломон колісниць і вершників; і було в нього тисяча чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників; і він розмістив їх в колісничних містах і при цареві в Єрусалимі.
15. І вчинив цар срібло і золото в Єрусалимі рівноцінним звичайному камінню, а кедри за чисельністю їхньої учинив рівноцінними із сикоморами, котрі із низинних місць.
16. Коней приводили Соломонові з Єгипту та із Кеве; купці царські купували їх за гроші.