37. А було всіх нас на кораблі двісті сімдесят шість душ.
38. А коли наситилися їжею, почали злегшувати корабля, викидаючи пшеницю в море.
39. Коли ж настав день, землі не впізнали, а угледіли якусь затоку, що мала пологий берег, до котрого й вирішили, якщо можна, пристати з кораблем.
40. І, піднявши якорі, пішли морем з уже розв‘язаними стернами, і піднявши вітрило за вітром, пливли до берега.