7. Котрий був при проконсулі Сергії Павлі, чоловікові доброго глузду. Той закликав Варнаву і Савла, бо прагнув почути Слово Боже;
8. А Єліма, ворожбит отой, – бо це його ім‘я, – чинив їм спротив, бажаючи відхилити проконсула од віри.
9. Але Савл, він же Павло, виповнився Духом Святим, а тоді спрямував на нього погляд,
10. І сказав: О, сину диявола, наповнений всіляким підступом і всіляким злодійством, враже усякої правди! Чи не перестанеш ти зводити з рівних шляхів Господніх?
11. І нині, ось, рука Господня на тебе: ти будеш сліпий і не побачиш сонця до часу! І наразі заполонив його морок і пітьма, і він, шарпаючись туди й сюди, шукав проводиря.
12. Тоді проконсул, побачивши сподіяне, увірував, дивуючись з учення Господнього.