2. Першого року царювання його, я, Даниїл, зрозумів, як читав книги, число літ, про яке було слово Господнє до Єремії пророка, що Він звершить сімдесят літ спустошення Єрусалиму.
3. І обернув я обличчя моє до Господа Бога з молитвою і благанням, у пості, у веретищі, і в попелі.
4. І молився я до Господа Бога мого, і сповідався, і сказав: Благаю тебе, Господе Боже великий і дивовижний, що зберігає заповіта і милість до люблячих Тебе і до тих, що виконують повеління Твої!
5. Згрішили ми, вчинили беззаконня, діяли нечестиво, були уперті і відступили од заповідей Твоїх і від приписів Твоїх.
6. І не слухали служників Твоїх пророків, котрі йменням Твоїм говорили царям нашим, і вельможам нашим, і батькам нашим, і всьому народові країни.
7. У Тебе, Господе, правда, а в нас на лицях сором, як день цей, у кожного юдея, у мешканців Єрусалиму і в усього Ізраїля, у ближніх і далеких, в усіх країнах, куди Ти прогнав їх за відступництво їхнє, з яким вони відступили од Тебе.
8. Господе! У нас на лицях сором, у царів наших, у князів наших і в батьків наших, тому що ми згрішили перед Тобою.
9. А в Господа Бога нашого милосердя і прощення, бо ми збунтувалися супроти Нього.
10. І не слухали голосу Господа Бога нашого, щоб учиняти за Його законами, котрі Він дав нам через служників Своїх, пророків.
11. І вже Ізраїль порушив закона Твого і відвернувся, щоб не дослухатися до голосу Твого; і за це вилилися на нас прокляття і присяга, котрі записані в законі Мойсея, служника Божого: Бо ми згрішили перед Ним.
12. І Він звершив слова Свої, котрі вирік супроти нас і на суддів наших, котрі судили нас і навели на нас велике лихо, котрого не траплялося під небом, і яке звершилося над Єрусалимом.
13. Як написано в законі Мойсея, так усе це лихо спіткало нас; але ми не благали Господа Бога нашого, щоб нам відвернутися од злочинів наших і зрозуміти істину Твою.