17. Оці великі звірі, котрих четверо, означають, що чотири царі постануть від землі.
18. Потім приймуть царство святі Всевишнього і будуть володіти царством повік і повік-віки.
19. Тоді зажадав я глибшого тлумачення про четвертого звіра, котрий різнився від усіх, і дуже страшний, із залізними зубами і пазурами мідними, пожирав і винищував, а останки витоптував ногами.
20. І про десять рогів, котрі були на голові у нього, і про ще одного, що з'явився, перед котрим випали троє, – про того самого рога, у котрого були очі і вуста, які говорили пихато, і котрий за виглядом був найбільший серед інших.
21. Я бачив, як цей ріг погрожував святим і долав їх,
22. Аж доки не прийшов Прадавній днями, і суд був наданий святим Всевишнього, і настав час, щоб царством заволоділи святі.