9. А якщо помре хтось при ньому раптово, і він опоганить тим голову назорейства свого, то він мусить обстригти голову свою в день очищення його, – сьомого дня мусить обстригти її.
10. І восьмого дня мусить принести двох горлиць чи двох молодих голубів, до священика, до входу в скинію зібрання.
11. Священик одну із птахів принесе у пожертву за гріх, а другу для приношення всеспалення, і очистить його від опоганення мертвим тілом, і освятить його голову того ж дня.
12. І повинен він знову почати посвячені Господові дні назорейства свого і принести однорічне ягня для пожертви за провину; а попередні дні його даремні, тому що назорейство його опоганене.
13. І ось закон про назорея, коли виповнюються дні назорейства його: треба привести його до входу у скинію зібрання.
14. І він принесе на пожертву Господові одне однолітнє ягня без вади для приношення всеспалення, і одну однолітню вівцю без вади на пожертву за гріх, і одного барана без вади для пожертви мирної.
15. І корзину опрісноків з пшеничного борошна, хлібів, спечених з єлеєм, і прісних коржів, помазаних єлеєм, і при них хлібне приношення і поливне приношення.
16. І принесе священик його перед Господом, і принесе пожертву його за гріх і всеспалення його.
17. Барана принесе для пожертви мирної Господові з корзиною опрісноків, також звершить священик хлібне приношення його і поливне приношення його.
18. І обстриже назорей біля входу до скинії зібрання голову назорейства свого, і візьме волосся голови назорейства свого, і покладе на вогонь, котрий під мирною пожертвою.
19. І візьме священик зварену лопатку барана і одного прісного пирога із корзини і одного прісного коржа, і покладе на руки назорею, після того, як обстриже він голову назорейства свого.
20. І піднесе це священик, коливаючи перед Господом: це – святиня для священика, понад грудинку коливну й понад лопатку підношення. Після цього назорей може пити вино.
21. Ось закон про назорея, котрий дав обітницю, і пожертва його Господові за назорейство своє, окрім того, що дозволить йому достаток його; за обітницею своєю, яку він дасть, так і мусить він зробити, понад узаконення про назорейство його.
22. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: