18. Або, якщо дерев'яним знаряддям, од котрого можна вмерти, ударить так, що той помре, – то він убивник: убивника мусите зрокувати на смерть.
19. Месник за кров сам може умертвити убивника; тільки-но стріне його, – сам може умертвити його.
20. Якщо хтось штовхне когось з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь, так, що той помре,
21. Або з ворожнечі ударить його рукою, так, що той помре, то того, що вдарив, треба зрокувати на смерть, – він убивник; месник за кров може умертвити убивника, тільки-но стріне його.
22. А якщо він штовхне його ненавмисне, без ворожнечі, чи кине на нього що-небудь без лихого наміру,
23. Або якогось каменя, від котрого можна померти, не бачачи, ненароком випустить з рук і той упаде на нього так, що цей помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,
24. То громада має розсудити поміж убивником і месником за кров за оцими настановами:
25. Має врятувати громада убивника від руки месника за кров, і має повернути його громада в місто сховку його, куди він утік, щоб він мешкав там до смерти першосвященика, котрий помазаний священним єлеєм.