4. За яку провину щезати йменню батька нашого з-поміж роду його, тому, що він не має синів? Дай же нам спадок серед братів батька нашого.
5. І оповів Мойсей про справу їхню Господові.
6. І сказав Господь Мойсеєві:
7. Правду кажуть доньки Целофхадові: дай їм володіння у спадок серед братів батька їхнього і передай їм спадщину батька їхнього.
8. А синам Ізраїля оголоси і скажи: Якщо хтось помре, не маючи у себе сина, то передайте володіння його доньці його.
9. А якщо немає в нього доньки, передайте володіння його братам його.
10. А коли немає у нього братів, віддайте володіння його братам батька його.
11. А коли немає братів батька його, віддайте спадок його близькому його родичеві, з покоління його, щоб він успадкував його; і нехай буде це для синів Ізраїля настановою закону, як звелів Господь Мойсеєві.
12. І сказав Господь Мойсеєві: Вийди на гору оцю Аварім, і поглянь на землю, котру Я даю синам Ізраїля.
13. І коли оглянеш її, прилучишся ти до народу свого, як прилучився Аарон, брат твій.
14. Тому що ви повстали супроти наказів Моїх у пустелі Сін, під час свавілля громади, щоб святити Мене перед очима їхніми біля води Меріви.
15. І сказав Мойсей Господові, говорячи:
16. Нехай же поставить Господь, Бог духів усілякій плоті, над громадою цією чоловіка,
17. Котрий виходив би перед ними і котрий входив би перед ними, котрий виводив би їх, і котрий приводив би їх, щоб не залишилася громада Господня, як вівці, у котрих немає пастуха.
18. І сказав Господь Мойсеєві: Візьми собі Ісуса, сина Навинового, чоловіка, в котрому є Дух, і поклади на нього руку твою,
19. І постав його перед Елеазаром священиком і перед усією громадою, і передай йому наказ перед очима їхніми.
20. І дай йому від слави твоєї, щоб корилася йому вся громада синів Ізраїля.