17. І візьміть кожний свою кадильницю, і покладіть до них кадіння, і принесіть перед Господа, кожний свою кадильницю, двісті п'ятдесят кадильниць; ти і Аарон, кожний свою кадильницю.
18. І взяв кожний свою кадильницю, і поклав до неї вогню, і засипали до них кадіння, і стали біля входу скинії зібрання; також і Мойсей та Аарон.
19. І зібрав супроти них Корах всю громаду до входу в скинію зібрання. І з'явилася Слава Господня всій громаді.
20. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, говорячи:
21. Відділіться від громади цієї, і Я винищу їх в одну мить.
22. Але вони впали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усілякої плоті! Один чоловік згрішив, а Ти гніваєшся на всю громаду?
23. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24. Скажи громаді: Відступіть на всі боки од житла Кораха, Датана і Авірона.
25. І підвівся Мойсей і рушив до Датана і Авірона, і за ним пішли старшини Ізраїля.
26. І сказав громаді: Відійдіть од шатрів нечестивих людей цих, я благаю, не торкайтеся ні до чого, що належало їм, щоб не загинути вам у всіх гріхах їхніх.
27. І відійшли вони з усіх боків од жител Кораха, Датана та Авірона; а Датан і Авірон вийшли і стояли біля входу до шатрів своїх із дружинами своїми, і синами своїми, і з малими дітьми своїми.
28. І сказав Мойсей: Із цього знатимете, що Господь послав мене чинити всі діла оці, а не за своєю примхою я чиню це;
29. Якщо вони помруть, як помирають усі люди, і таким чином, як це відбувається з усіма людьми, то не Господь послав мене.
30. А коли Господь звершить незвичайне, і земля розкриє уста свої і поглине їх і все, що в них, і вони живими зійдуть у могилу, то знайте, що люди оці зневажили Господа.
31. І тільки-но він сказав слова ці, розступилася земля під ними.
32. І розкрила земля уста свої, і проковтнула їх і доми їхні, і всіх людей Корахових і все майно.
33. І зійшли вони з усім, що належало їм, живими в могилу, і покрила їх земля, і згинули вони з-посеред громади.