10. Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, а ви домагаєтеся ще й священства.
11. Отож, ти і всі твої спільники зібралися супроти Господа. А що Аарон, що ви ремствуєте на нього?
12. І послав Мойсей покликати Датана і Авірона, синів Еліявових. Але вони сказали: Не підемо!
13. Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, в котрій тече молоко і мед, щоб вигубити нас у пустелі, і ти ще хочеш володарювати над нами!
14. Чи привів ти нас на землю, де тече молоко та мед? І чи дав нам у володіння поля та виноградники? Очі цих людей ти хочеш засліпити? Не підемо!
15. Мойсей вельми розгнівався, і сказав Господові: Не завертай погляду Твого на приношення їхнє; я не взяв у жодного з них віслюка і не вчинив зла жодному з них.
16. І сказав Мойсей Корахові: Завтра ти і всі спільники твої будете перед Господом, ти, вони і Аарон.
17. І візьміть кожний свою кадильницю, і покладіть до них кадіння, і принесіть перед Господа, кожний свою кадильницю, двісті п'ятдесят кадильниць; ти і Аарон, кожний свою кадильницю.
18. І взяв кожний свою кадильницю, і поклав до неї вогню, і засипали до них кадіння, і стали біля входу скинії зібрання; також і Мойсей та Аарон.
19. І зібрав супроти них Корах всю громаду до входу в скинію зібрання. І з'явилася Слава Господня всій громаді.
20. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, говорячи:
21. Відділіться від громади цієї, і Я винищу їх в одну мить.
22. Але вони впали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усілякої плоті! Один чоловік згрішив, а Ти гніваєшся на всю громаду?
23. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: