14. Я один не можу нести народу цього, тому що він заважкий для мене.
15. Коли Ти отак чиниш зі мною, то краще умертви мене, я благаю Тебе, якщо я знайшов милість перед очима Твоїми, щоб мені не бачити нещастя мого.
16. І сказав Господь Мойсеєві: Збери Мені сімдесят мужів із старшин Ізраїля, котрих ти знаєш, що вони старшини, і наглядачів, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони були там з тобою.
17. Я зійду, і буду говорити там з тобою, візьму від Духа, який на тобі, і покладу його на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив.
18. А народові скажи: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м'ясо. Оскільки ви плакали вголос перед Господом і казали: "Хто дасть нам м'ясо їсти? Добре нам було в Єгипті", – то й дасть вам Господь м'ясо, і будете їсти.
19. Не один день будете їсти, не два дні, не п'ять, не десять днів і не двадцять днів.
20. Але цілісінький місяць, аж доки не вийде воно з ніздрів і не стане для вас огидним, за те, що ви зневажили Господа, котрий серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: "Нащо нам було виходити з Єгипту?"