16. Стовпи числом два, море одне, і підпори, котрі зробив Соломон у дім Господній, – міді у всіх цих речах не було ваги.
17. Вісімнадцять ліктів заввишки ці стовпи, вінець на ньому мідний, а висота вінця – три лікті, і гратки і гранатові яблука довкола вінця – все мідне. Те саме й на другому стовпі з гратками.
18. І взяв старший охорони Сераю, першосвященика, і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порога.
19. А з міста взяв він одного євнуха, що був старшиною над військом, та п'ять чоловіків із тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, головного військових загонів, що записував народ краю до військових відділів, і шістдесят чоловіків з народу краю, що були у місті.
20. І взяв їх, забрав їх Невузар'адан, старший охорони, і відвів їх до царя вавилонського, до Рівли.
21. І вразив їх цар вавилонський, і умертвив їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання зі своєї землі.
22. А над народом, який залишався на землі Юдиній, котрого лишив Навуходоносор, цар вавилонський, – над ним настановив старшиною Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
23. Коли зачули всі військові старшини, вони і люди їхні, що цар вавилонський настановив старшиною Ґедалію, то прийшли до Ґедалії в Міцпу, а саме: і Ізмаїл, син Нетанії, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
24. І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдеям, оселяйтесь на землі, і служіть цареві вавилонському, і буде вам добре.
25. Але сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського коліна, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, – і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
26. І підвівся увесь народ, від малого аж до великого, та старшини війська, і пішов на Єгипет, тому що боявся халдеїв.