13. І спочив Йоаш із батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І похований Йоаш у Самарії з царями ізраїльськими.
14. Єлисей занедужав на хворобу, від котрої пізніше й помер. І прийшов до нього Йоаш, цар ізраїльський, і плакав над лицем його, і говорив: Батьку мій! Батьку мій! Колісниця Ізраїля і кіннота його!
15. І сказав йому Єлисей: Візьми лука і стріли. І взяв він лука і стріли.
16. І сказав цареві ізраїльському: Поклади руку твою на лука. І поклав він руку свою. І поклав Єлисей руки свої на руки царя,
17. І сказав: Прочини вікно на схід. І він прочинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І він вистрелив. І сказав: Це стріла визволення від Господа і стріла визволення супроти Сирії, і ти завдаси поразки сирійцям в Афеку до решти.
18. І сказав Єлисей: Візьми стріли І він узяв. І сказав цареві ізраїльському: Бий по землі! І вдарив він тричі і зупинився.
19. І розгнівався на нього чоловік Божий, і сказав: Треба було бити п'ять або й шість разів: тоді завдав би поразки Сирії до решти! А тепер лише тричі переможеш сирійців.
20. І помер Єлисей, і поховали його. І моавські полчища прийшли до краю наступного року.
21. І сталося, що коли ховали одного чоловіка, то, забачивши ці полчища, погребові кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу; і він, падаючи, торкнувся кісток Єлисея, і ожив, і звівся на ноги свої.
22. А Газаїл, цар сирійський, тіснив Ізраїля упродовж усіх днів Єгоахаза.
23. Але Господь змилосердився над ними, і помилував їх, і прихилився до них заради заповіту Свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотів винищити їх, і не відкинув їх від Себе донині.
24. І помер Газаїл, цар сирійський, і зацарював син його Бен-Гадад.