9. Він ще говорив з ними, як прийшла Рахіль з дрібною скотиною батька свого, тому що вона пасла.
10. Коли Яків побачив Рахіль, доньку Лавана, брата матері своєї, і овець Лавана, брата матері своєї, то наблизився Яків, підважив каменя на горловині криниці, і напоїв овечок Лавана, брата матері своєї.
11. І поцілував Яків Рахіль, і підніс голос свій, і заплакав.
12. І сказав Яків Рахілі, що він родич батькові її, і що він син Ревеки. А вона побігла і сказала батькові своєму.
13. Лаван, зачувши про Якова, сина сестри своєї, вибіг йому назустріч, обійняв його, і поцілував його, і завів його у дім свій, і він оповів Лаванові все оце.
14. А Лаван сказав йому: Справді, ти кість моя і плоть моя. І жив у нього Яків цілий місяць.
15. І Лаван сказав Якові: Невже ти задарма будеш служити мені тому, що ти родич? Скажи мені, що заплатити тобі?