20. Ось, ближче бігти до цього міста, щоб сховатися, і воно невелике. Дозвольте мені втікти туди, щоб збереглося моє життя.
21. І сказав йому Господь: Ось, на догоду тобі Я вчиню це: Не знищу місто, про яке ти говориш.
22. Поспішай, рятуйся там, бо Я не можу вчинити діла, доки ти не прийдеш туди; тому й назване те місто: Цоар.
23. Сонце зійшло над землею, і Лот прийшов до Цоару.
24. І пролив Господь на Содом і Гомору дощем сірку й вогонь – від Господа з неба.
25. І винищив міста оці, всю околицю, і всіх мешканців міст цих, і рослини землі.
26. А дружина Лотова озирнулася позаду в нього, і вчинилася соляним стовпом.
27. І звівся Авраам рано-вранці і подався на місце, де стояв перед Господом.
28. І глянув на Содом та Гомору, і на увесь обшир околиці, і побачив: Ось, дим здіймається від землі, як дим з печі.
29. І було, коли Бог винищував міста округи цієї, згадав Бог про Авраама, і вислав Лота із місцини загибелі, коли винищував міста, в котрих жив Лот.
30. І вийшов Лот із Цоару, і почав жити в печері, і з ним дві доньки його, тому що боявся жити в Цоарі.
31. І сказала старша молодшій: Батько наш старий; і нема чоловіка на землі, котрий увійшов би до нас за звичаєм всієї землі.
32. Тож напоїмо батька нашого вином, і переспимо з ним, і відродимо од батька племено наше.
33. І напоїли батька свого вином тієї ночі; і увійшла старша, і зляглася з батьком своїм: а він не знав, коли вона зляглася, і коли підвелася.
34. Другого дня старша сказала молодшій: Ось, я спала з батьком моїм; напоїмо його вином також цієї ночі; і ти увійди, спи з ним, і відродимо од батька нашого плем'я.
35. І напоїли батька свого вином також цієї ночі; і зайшла молодша і зляглася з ним, і він не знав, коли вона зляглася і коли підвелася.