5. І вивів його надвір, і сказав: Поглянь на небо і полічи зорі, якщо ти можеш їх порахувати. І сказав йому (Аврамові): Стільки буде у тебе нащадків.
6. Аврам повірив Господові, і Він зарахував йому те як праведність.
7. І сказав йому: Я – Господь, який вивів тебе з Ура Халдейського, щоб дати тобі землю оцю на володарювання.
8. Він сказав: Владико Господе! З якого знаку мені знати, що я буду володіти нею?
9. Господь сказав йому: Візьми Мені трирічну телицю і трирічну козу, трилітнього барана, горлицю і молодого голуба.
10. Він (Аврам) узяв усіх їх, розтяв їх навпіл, і поклав одну частину навпроти другої; лише птахів не розтяв.
11. І коли налетіли на трупи хижі птахи; Аврам відігнав їх.
12. При заході сонця міцний сон запопав Аврама; і ось, виповнив його жах і морок великий.
13. І сказав Господь Аврамові: Знай, що насіння твоє буде зайшлим на землі не своїй, і будуть рабами вони, і будуть пригнічувати їх чотириста літ.
14. Але Я звершу суд над народом, котрому вони будуть рабами; потому вони вийдуть із значним майном.
15. А ти відійдеш до батьків своїх у мирі, і будеш похований у старості добрій.
16. У четвертому поколінні вони повернуться сюди знову: бо міра беззаконня амореїв досі ще не виповнилася.