9. Ти оголив лука Твого за обітницю присяги, що дав її племенам. Ти потоками розтяв землю.
10. Побачили Тебе гори і затремтіли, ринули води; безодня озвалася голосом своїм, високо здійняла руки свої;
11. Сонце і місяць зупинилися на місці своєму перед світлом стрімких стріл Твоїх, перед сяянням блискучих списів Твоїх.
12. У гніві простуєш Ти по землі і в обуренні топчеш народи.
13. Ти виходиш для порятунку народу Твого, для порятунку помазанця Твого. Ти викорінюєш чільника лиходієвого дому, оголюючи його від підвалин до самого даху.