2. Та й на Емат примежнии, на Тир, і на Сидон; вони бо себе аж надто мають за мудрих.
3. Тир побудував собі замки й намножив стілько срібла, як пороху, а волота, як на улицї грязї.
4. Та ось, Господь вробить його бідним й зломить силу його на морі, та й самого його пожере огонь.
5. Гляне на те Аскалон и здрігнеться, і Газа затремтить укупі з Екроном; бо надїя його вийде йому на сором: не стане царя в Газі, Аскалон же запустїє.
6. Чужинці оселяться в Азотї, і зломлю гордощі Филистіїв.
7. Вирву мясо кріваве з уст у його, жертву погану з зубів у його, й привернеться він до Бога нашого, й будуть вони, мов тисячники, в Юди передувати, та й Екронт буде, як Евузій.
8. І поставлю чату перед моїм храмом проти війська, проти проходячих туди й назад, і не буде проходити грабіжник; я бо тепер наглядати му моїми очима застим.
9. Веселися, Сионова дочко, викликай радісно, дочко Ерусалимська: Се Царь твій надходить до тебе, справедливий і спасаючий, тихий - сидячи на ослятї, синї яремної осліцї.
10. Тоді я поторошу вози боєві в Ефраїма й боєві конї в Ерусалимі та в поломаний буде лук воєнний; вів. бо проповідати ме мир народам, і зацарює од моря до моря, від ріки та й до концїв землї.
11. І кровю завіту твого вибавлю я вязнїв твоїх із ями, що в нїй води нема.
12. Вертайтесь до твердинї, ви вязнї, жиючі в надії! що тепер оповіщаю, дам вам удвоє.
13. Бо, неначе лука,натягну собі Юду, а сагайдака наповню Ефраїмом, і підійму синів твоїх, Сионе, проти твоїх синів, земле ти Йонська, та й зроблю тебе мечем у силача.
14. І зявитьея над ними Господь, і блискавицею вилетить стріла його, й загуде Господь трубою, та й ступати ме бурею, віючою з полудня.