11. Нині ж я не той, що в прежні часи до останку люду сього, говорить Господь сил.
12. Посїв бо рости ме в супокою; виноградина давати ме плод свій і земля вроджай свій, та й небо давати ме росу свою, й усе те оддам у посїданнє послїдові люду сього.
13. І буде так, що, як ви, доме Юдин і доме Ізрайлїв, були прокляттем у народів, так я спасу вас, і будете благословеннєм; то ж не бійтеся; кріпіте руки ваші!
14. Так говорить Господь сил небесних: Як постановив я був покарати вас, коли батьки ваші гнївили мене, говорить Господь Саваот, та й не відмінив того,
15. Так само постановив я нині зробити добро Ерусалимові й Юдиному домові; не бійтеся! .
16. От же які вчинки вам чинити: Говоріте одно одному правду та й судїте по правдї й задля спокою в воротях ваших.
17. Не мисліть у вашому серцї нічого лихого одно одному та й не любуйтесь у льживій присязї, се бо все я ненавиджу, говорить Господь.
18. І надійшло до мене слово Господа Саваота: