7. Утїкай, Сионе, ти, що пробуваєш у дочки Вавилонської.
8. Так бо говорить Господь сил небесних.: Задля слави послав мене він до народів, що вас обдерали.; хто бо торкається до вас, торкається об зїницю ока мого.
9. І ось, я підніму на них руку мою, й стануть вони здобиччю невольникам своїм, і зрозумїєте, що се Господь сил небесних послав мене.
10. Викликуй же радісно й веселись, дочко Сионова! ось бо, я прийду й осядусь посеред тебе, говорить Господь.
11. І прийдуть тодї многі народи до Господа, й будуть моїм народом; і я оселюсь посеред тебе, й зрозумієш, що мене послав до тебе Господь сил небесних.
12. І посяде Господь Юду, як своє наслїдде на сьвятій землї, й вибере собі знов Ерусалим.
13. Умовкни ж, усяке тіло, перед Господом! він бо підіймається з сьвятого пробутку свого.