24. Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25. Днї мої хутші од гонця, - мчаться, не бачивши долї;
26. Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27. Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28. То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29. А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30. Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31. То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
32. Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
33. І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
34. Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, -
35. А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.