13. Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
14. Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
15. Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
16. Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
17. Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
18. Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
19. Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
20. Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
21. Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
22. Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
23. Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
24. Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25. Днї мої хутші од гонця, - мчаться, не бачивши долї;
26. Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27. Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,