6. І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
7. І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
8. Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, -
9. Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, -
10. А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
11. Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
12. Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
13. Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
14. Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова.
15. Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
16. Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17. В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18. Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19. От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
20. Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
21. Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої - радїсним викликом.
22. Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.