1. Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
2. Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
3. Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
4. Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
5. Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
6. Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
7. Згадай (Боже), що життє моє - подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.