7. Нї, людина родиться на муку, як іскорки, щоб їм летїти вгору.
8. Я б обернувсь до Бога, передав би справу мою Богові,
9. Що творить дїла великі й недослїдимі, чудні й без лїку,
10. Дає дощі землї й води на поля;
11. Принижених у гору підіймає, а засмученим дає дознати щастя.
12. Він розбиває задуми підступних, і руки їх не доводять до кінця те, що почали.
13. Премудрих ловить він їх лукавством, і рада хитрих не вдається:
14. У день вони мов в темряві блукають, а в полуднї полапки, мов ніччю, шукають.
15. Він рятує бідного од меча уст їх і від руки потужного;
16. І так є нещасливому надїя, а неправда затулює уста свої.
17. Блаженний той, кого Господь карає, тим не цурайсь Господнього навчання!