1. Клич же, коли є хто, щоб на твій клик озвався. Та й до кого ти з між сьвятих обернешся?
2. О, так, безумного завзяттє вбиває, а нерозважливого погубляє досада.
3. Я бачив, як дурний закоренявся, та й зараз віщував проклін домівцї його:
4. Дїти його далекі від щастя, бити муть їх у воротях (на судї), і не буде їм оборонника.
5. Збори жнив його неситі поїдять, ба й зміж терня заберуть їх, а зажерливцї поглотять майно його.
6. Так, біда не зпід землї береться, й не на ниві родиться недоля.
7. Нї, людина родиться на муку, як іскорки, щоб їм летїти вгору.
8. Я б обернувсь до Бога, передав би справу мою Богові,
9. Що творить дїла великі й недослїдимі, чудні й без лїку,
10. Дає дощі землї й води на поля;
11. Принижених у гору підіймає, а засмученим дає дознати щастя.
12. Він розбиває задуми підступних, і руки їх не доводять до кінця те, що почали.
13. Премудрих ловить він їх лукавством, і рада хитрих не вдається: