1. І озвався Йов і сказав:
2. Знаю, що ти все можеш, і що наміри твої годї з'упинити.
3. Та й кому б то затемнити твій провид, коли самий нїчого не розуміє? Так, - я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані.
4. Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене.
5. Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе;
6. Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї.
7. Перемовившись із Йовом сими словами, сказав Господь до Елифаза з Теману: Запалав я гнївом проти тебе й проти друзїв твоїх, бо не говорили ви про мене по правдї, так як слуга мій Йов.
8. Оце ж возьміть із собою семеро назимків та семеро баранів та йдїте до раба мого Йова, й принесїте за себе жертву; й нехай слуга мій Йов помолиться за вас, бо тільки його лице я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви не так праведно говорили про мене, як раб мій Йов.