12. І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13. Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14. Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15. І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16. І став хтось - не бачив я лиця його, - тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів - і я чую голос:
17. Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18. Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19. А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20. Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянеш, як без слїду зникнуть.