Йов 39:20-35 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

20. Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;

21. Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;

22. З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.

23. Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;

24. Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;

25. Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.

26. Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?

27. Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?

28. Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;

29. Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;

30. Орлята його пють кров, і де труп, там і він.

31. І говорив Господь дальше й сказав до Йова:

32. Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!

33. І відказав Йов Господеві й промовив:

34. Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.

35. Раз я говорив - та тепер говорити не стану; - навіть два рази, та більш не буду.

Йов 39