10. Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
11. Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
12. Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
13. Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
14. Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
15. Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
16. До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
17. Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
18. (Тільки втїкаючи) коли підніме крила, - сьміх йому кінь і їздець його.
19. Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
20. Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
21. Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
22. З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
23. Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
24. Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;