7. Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?
8. Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
9. Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
10. Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
11. І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
12. Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
13. Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
14. Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
15. А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
16. Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
17. Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
18. Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
19. Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?