13. Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
14. Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
15. А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
16. Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
17. Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
18. Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
19. Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?
20. А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.
21. Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!
22. А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,
23. Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?
24. Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?
25. Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,
26. Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,
27. Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?
28. Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?
29. Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї - хто його родить?