17. Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
18. Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
19. Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
20. Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
21. Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
22. Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
23. Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
24. То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!