11. І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
12. Як же не послухають, - згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
13. Лукаві же - вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
14. Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
15. Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*.
16. Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
17. Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд - укупі.
18. О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
19. Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, - анї золотові, анї нїякому скарбові.
20. О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
21. Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
22. Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
23. Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
24. Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
25. Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
26. Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
27. Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
28. Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.