10. Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
11. І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
12. Як же не послухають, - згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
13. Лукаві же - вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
14. Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
15. Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*.
16. Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.