10. Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду,
11. Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
12. Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
13. Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?
14. Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, -
15. Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
16. От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
17. Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
18. Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники?
19. Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його.
20. Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
21. Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
22. Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
23. Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
24. Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
25. Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
26. Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
27. За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
28. Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.