1. І говорив Еліуй дальше й казав:
2. Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
3. Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
4. Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
5. Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
6. Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана - незаслужена.