2. Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
3. Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
4. Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
5. Коли маєш снагу, - відказуй менї й стань проти мене.
6. Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
7. Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
8. Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
9. Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
10. Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
11. Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
12. От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13. Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14. Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15. У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16. Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17. Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18. Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19. Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,