12. От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13. Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14. Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15. У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16. Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17. Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18. Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19. Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20. Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21. Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22. А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.