22. То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
23. Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
24. Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
25. Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
26. Дивлячись на сонце, як воно сяє, і як той місяць велично пливе,
27. Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
28. Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
29. Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?