1. З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
2. Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
3. Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
4. Та й чи ж не бачив він доріг моїх, - не лїчив всї ступнї мої?
5. Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, -
6. То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
7. Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
8. Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
9. Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
10. Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
11. Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
12. Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
13. Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
14. То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?