6. Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
7. Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
8. Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
9. У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
10. Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
11. Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,