1. Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
2. Бо й сила в руках їх - до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
3. Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
4. Щиплють лободу попід корчами, - ягоди ялівцю - се хлїб їх.