15. Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;
16. Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.
17. Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
18. Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
19. Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
20. Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,