Йов 29:14-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

14. Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.

15. Я був очима слїпому й ногами кульгавому;

16. Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.

17. Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.

18. От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;

19. Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.

20. Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.

21. Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.

22. Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.

23. Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.

Йов 29