1. І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
2. Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3. Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4. Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
5. Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
6. Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7. Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8. Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його?
9. Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
10. Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
11. Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
12. Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?